Технології ТСВ-3 

Тема №20: Основи професійного самовизначення.

Проблема професійного самовизначення довгий час не розглядалася і  не вивчалася як самостійний напрям. Тривалий час питання профорієнтації ототожнювались з соціальним замовленням суспільства,  щодо підготовки фахівців конкретних галузей. Відповідно цей факт обмежував сферу професійного самовизначення особистості. На сьогодні проблема  професійного самовизначення учня набуває ще більшої актуальності.

Професія(від латинського professio - офіційно вказане заняття, спеціальність) – вид праці, занять, що потребує певної підготовки і є джерелом існування.Професія характеризується системою знань, умінь і навичок, властивих певній людині.

Слід зазначити, що термін “самовизначення” вживається у психолого-педагогічній літературі в самих різних значеннях. Так говорять про самовизначення особистісне, соціальне, життєве, професійне, моральне, сімейне, релігійне тощо.

Самовизначення- це встановлення людиною власних особливостей, можливостей, здібностей, вибір критеріїв, норм оцінювання себе.  Одночасно, це складний процес розвитку людини.  Його структурними елементами є різновиди самовизначення (особистісне та професійне), що  постійно взаємодіють.  Рушійною силою самовизначення особистості є  розв’язання протиріччя між “хочу” - “можу” - “є” - “ти зобов’язаний”, що трансформуються в “я зобов’язаний, інакше не можу”.

Особистісне самовизначення – це вибір життєвої позиції, визначення перспектив  у діяльності та сімейних планах, а також перехід від однозначної ролі (учня) до соціально диференціальних ролей.   Особистісне самовизначення відбувається переважно у підлітковому віці.     

Професійне самовизначення  - це складний динамічний процес  орієнтації особистості у професійно-трудовому середовищі, розвитку та самореалізації духовних і фізичних можливостей, формування адекватних професійний намірів і планів, реалістичного образу себе, як професіонала.

Сутністю професійного самовизначенняє визначення людиною себе щодо вироблених у суспільстві (і прийнятих даною людиною) критеріїв професіоналізму.  Сучасне розуміння професійного самовизначення охоплює проблеми взаємозв'язку професійного самовизначення із загальним життєвим самовизначенням особистості, впливів на особистість навколишнього соціального середовища, професійного становлення і необхідність активної життєвої позиції людини.

Виникнення професійного самовизначення охоплює весь період навчання дитини в школі і складається з таких етапів: первинного вибору професії, для якого характерні диференційовані уявлення про світ професій, ситуативні уявлення про внутрішні ресурси, необхідні для певної діяльності, нестійкість професійних намірів. На цьому етапі  у особистості ще не виникає запитань про зміст професії та  умови роботи.

         На другому етапі виникають і формуються професійні наміри і  первинне орієнтування в різних сферах праці.

Наступний етап – професійне навчання: освоєння обраної професії.

Заключний етап – самореалізація людини в праці (часткова або повна), пов’язана з виконанням або не виконанням професійних очікувань.    

 Особливої актуальності питання професійного самовизначення набуває у підлітковому та  юнацькому віці

Основними факторами професійного самовизначення є :

-         позиція родини;

-         позиція однолітків;

-         позиція шкільного педагогічного колективу;

-         особисті професійні та життєві плани;

-         здібності та їх прояви;

-         орієнтація на суспільне визнання;

-         поінформованість про ті або інші професійні діяльності.

Отже, професійне самовизначення особистості пов’язане не стільки з життєвим досвідом, скільки з її уявленням про майбутнє. Важливим показникомпрофесійної перспективи,її реалістичності виступає зв’язок життєвих іпрофесійних очікувань, ціннісних орієнтацій і життєвої мети з професійними планами, здатність пов’язати їх зактуальною життєвою ситуацією.