Економіка ТСВ-3
Тема №32: Форми міжнародного руху капіталів. Платіжний баланс країни.
Посилання на теоретичну частину сторінка 143-152 підручника
http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/Ekonomika_11klas_Radionova.pdf
Тести
1.Міжнародний поділ праці —- це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих кpaїн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
2. Міжнародна спеціалізація виробництва — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б)форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішньої потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміни продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
3. Міжгалузева спеціалізація — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
4. Міжнародне виробниче кооперування — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
5. Постійні мита — це:
а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країн;
б) мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;
в) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;
6. Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:
а) він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;
б) він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту i пропозиції;
в) він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях та peгioнax вони можуть бути використані найефективніше;
г) він виконує пануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їx виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін; д) на ньому діє особлива система цін — світові ціни;
е) на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав;
є) вci риси характерні для світового ринку.
7. Ознаками міжнародної економіки є;
а) розвинута сфера міжнародного обміну товарами нa базі міжнародної торгівлі;
б) розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили i технології;
в) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
г) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;
д) система міжнародних i наднаціональних, міждержавних i недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку;
е) економічна політика держав, що виходять iз принципів відкритої економіки; є) всі відповіді правильні.
8. Що є формами міжнародних економічних відносин:
а) міжнародна торгівля;
б) міжнародна міграція капіталу;
в) міжнародна міграція робочої сили;
г) міжнародна передача технології;
д) міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини;
е) міжнародна економічна інтеграція;
ж) вирішення глобальних проблем;
з) правильні відповіді а, б, в, г, д.
9. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:
а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера — Оліна;
б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;
в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.
10. Неокласична макроекономічна школа допускає, що:
а) ціни приводить попит i пропозицію до рівноваги, конкуренція i ринок досконалі, державне втручання небажане;
б) ціни приводить попит i пропозицію до рівноваги, конкуренція i ринок досконалі, необхідне державне втручання;
в) основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.
11. Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:
а) основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому piвнi, тоді ціни приводитимуть попит i пропозицію до рівноваги;
б) основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту i пропозиції, викликає необхідність державного регулювання економіки;
в) поведінка суб’єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою.
12.Форми протекціонізму:
а) селективний, галузевий, колективний, прихований;
б) тарифний та нетарифний;
в) односторонній, двосторонній, багатосторонній.
13. Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути:
а) тарифне та нетарифне;
б) одностороннє, двостороннє, багатостороннє;
в) селективне, галузеве, колективне, приховане.
14. До тарифних методів mopгової політики належать:
а) мита, субсидії та квоти;
б) мита, квотування, ліцензування;
в) мита та тарифні квоти.
15. До прихованих методів торгової політики належать:
а) субсидії, кредитування, демпінг;
б) державні закупівлі, вимоги про вміст місцевих компонентів, технічні бар’єри, податки i збори;
в) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії.
16) До фінансових методів торгової політики належать:
а) субсидії, кредитування, демпінг;
б) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії;
в) субсидії, кредитування, ліцензування.
17. До кількісних методів торгової політики належать:
а) квотування, ліцензування, правові режими, добровільні обмеження;
б) квотування, ліцензування, добровільні обмеження;
в) субсидії, кредитування, ліцензування.
18. За способом стягнення мита бувають:
а) специфічні та адвалорні;
б) специфічні, адвалорні, преференційні;
в) специфічні, адвалорні, комбіновані.
19. За об'єктом обкладання мита бувають:
а) iмпортнi, eкспортнi, антидемтиговц
б) імпортні, експортні, транзитні;
в) специфічні, адвалорні, комбіновані.
20. За характером мита бувають:
а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
б) специфічні, адвалорні, комбіновані;
в) iмпортні, експортні, транзитні.
21. За походженням мита бувають:
а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
б) автономні, конвенційні, преференційні;
в) iмпортнi, експортні, транзитні.
22. За типами ставок мита бувають:
а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
б) специфічні, адвалорні, комбіновані;
в) пocтійні, змінні.
23. За способом обчислення мита бувають:
а) специфічні, адвалорні, комбіновані;
б) номінальні, eфeктивнi;
в) постійні, змінні.
24. Види демпінгу:
а)взаємний, зворотний, навмисний, постійний, спорадичний;
б) взаємний, зворотний, локальний, постійний;
в) зворотний, навмисний, постійний, спорадичний.
25. У результаті використання мита виникають такі ефекти:
а) втрати бюджету, виграш виробників, програш споживачів;
б) доходів, захисту, перерозподілу, споживання;
в) доходів, захисту, споживання.
26. Ефективний митний тариф:
а) різновид змішаних мит, ставки яких залежать від обсягів мпортних товарів та комплектуючих до них;
б) реальний рівень мита на кінцевий товар з урахуванням субсидій на виробництво комплектуючих товарів;
в) реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мита, накладених на імпортні вузли i деталі цих товарів.
27. Види ліцензій
а) генеральні, глобальні, разові;
б) автоматичні, генеральні, глобальні, разові;
в) генеральні, глобальні, індивідуальні, колективні, тимчасові.
28. Види субсидій:
а) внутрішні, експортні, прямі, непрямі;
б) експортні, iмпортнi, компенсаційні;
в) експортні, імпортні, тимчасові, постійні.
28. Ефект доходів при застосуванні тарифів полягає:
а) у збільшенні обсягів доходів внутрішніх виробників;
б) збільшенні обсягів доходів бюджету;
в) збільшенні обсягів доходів споживачів.
29. Ефект переділу при застосуванні тарифів полягає:
а) у перерозподілі доходів від споживачів до виробників продукції;
б) перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету;
в) перерозподілі доходів від виробників до споживачів продукції.
30. Ефект споживання при застосуванні тарифів полягає:
а) у збільшенні споживання товару внаслідок падіння його ціни на внутрішньому ринку;
б) у зростанні чистого обсягу споживання в результаті поліпшення умов торгівлі;
в) у скороченні споживання товару внаслідок зростання його ціни на внутрішньому ринку.
31. Зростання частки вapmocmi двигунів у вартocmi готового автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілів становить 20 %, а на двигуни — 30 %, приведе:
а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;
б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;
в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.
32. Зменшення частки вapmocmi двигунів у вapmocmi готового автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілі становить 20 %, а на двигуни — 30 %i приведе:
а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;
б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;
в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.
33. Введення тарифу на імпорт пшениці в малій кpaїнi приведе:
а) до зростання світових цін на пшеницю;
б) падіння світових цін на пшеницю;
в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.
34. Введення тарифу на імпорт пшениці у великій країні приведе:
а) до зростання світових цін на пшеницю;
б) падіння світових цін на пшеницю;
в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.
35. Якщо Україна мала країна щодо споживання бавовни, то введення імпортного тарифу на цей товар приведе:
а) до зростання цін на бавовну на світовому ринку;
б) падіння цін на бавовну на світовому ринку;
в) не вплине на світові ціни на пшеницю.
36. Cвimoвa ціна на цукор — 250 дол. США/т. Внутрішнє виробництво цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т. При введені імпортного тарифу у розмірі 20 % виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4 млн т, а споживання скоротилося до 2,8 млн т. Наскілъки збільшаться доходи болгарсъкого бюджету, якщо Болгарія є малою країною за споживанням цукру:
а) 20 млн дол.;
б) 10 млн дол.;
в) 40 млн дол.?
Тести
1.Міжнародний поділ праці —- це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих кpaїн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
2. Міжнародна спеціалізація виробництва — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б)форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішньої потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміни продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
3. Міжгалузева спеціалізація — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
4. Міжнародне виробниче кооперування — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва; г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
5. Постійні мита — це:
а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країн;
б) мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;
в) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;
6. Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:
а) він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;
б) він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту i пропозиції;
в) він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях та peгioнax вони можуть бути використані найефективніше;
г) він виконує пануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їx виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін; д) на ньому діє особлива система цін — світові ціни;
е) на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав;
є) вci риси характерні для світового ринку.
7. Ознаками міжнародної економіки є;
а) розвинута сфера міжнародного обміну товарами нa базі міжнародної торгівлі;
б) розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили i технології;
в) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
г) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;
д) система міжнародних i наднаціональних, міждержавних i недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку;
е) економічна політика держав, що виходять iз принципів відкритої економіки; є) всі відповіді правильні.
8. Що є формами міжнародних економічних відносин:
а) міжнародна торгівля;
б) міжнародна міграція капіталу;
в) міжнародна міграція робочої сили;
г) міжнародна передача технології;
д) міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини;
е) міжнародна економічна інтеграція;
ж) вирішення глобальних проблем;
з) правильні відповіді а, б, в, г, д.
9. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:
а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера — Оліна;
б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;
в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.
10. Неокласична макроекономічна школа допускає, що:
а) ціни приводить попит i пропозицію до рівноваги, конкуренція i ринок досконалі, державне втручання небажане;
б) ціни приводить попит i пропозицію до рівноваги, конкуренція i ринок досконалі, необхідне державне втручання;
в) основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.
11. Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:
а) основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому piвнi, тоді ціни приводитимуть попит i пропозицію до рівноваги;
б) основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту i пропозиції, викликає необхідність державного регулювання економіки;
в) поведінка суб’єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою.
12.Форми протекціонізму:
а) селективний, галузевий, колективний, прихований;
б) тарифний та нетарифний;
в) односторонній, двосторонній, багатосторонній.
13. Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути:
а) тарифне та нетарифне;
б) одностороннє, двостороннє, багатостороннє;
в) селективне, галузеве, колективне, приховане.
14. До тарифних методів mopгової політики належать:
а) мита, субсидії та квоти;
б) мита, квотування, ліцензування;
в) мита та тарифні квоти.
15. До прихованих методів торгової політики належать:
а) субсидії, кредитування, демпінг;
б) державні закупівлі, вимоги про вміст місцевих компонентів, технічні бар’єри, податки i збори;
в) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії.
16) До фінансових методів торгової політики належать:
а) субсидії, кредитування, демпінг;
б) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії;
в) субсидії, кредитування, ліцензування.
17. До кількісних методів торгової політики належать:
а) квотування, ліцензування, правові режими, добровільні обмеження;
б) квотування, ліцензування, добровільні обмеження;
в) субсидії, кредитування, ліцензування.
18. За способом стягнення мита бувають:
а) специфічні та адвалорні;
б) специфічні, адвалорні, преференційні;
в) специфічні, адвалорні, комбіновані.
19. За об'єктом обкладання мита бувають:
а) iмпортнi, eкспортнi, антидемтиговц
б) імпортні, експортні, транзитні;
в) специфічні, адвалорні, комбіновані.
20. За характером мита бувають:
а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
б) специфічні, адвалорні, комбіновані;
в) iмпортні, експортні, транзитні.
21. За походженням мита бувають:
а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
б) автономні, конвенційні, преференційні;
в) iмпортнi, експортні, транзитні.
22. За типами ставок мита бувають:
а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
б) специфічні, адвалорні, комбіновані;
в) пocтійні, змінні.
23. За способом обчислення мита бувають:
а) специфічні, адвалорні, комбіновані;
б) номінальні, eфeктивнi;
в) постійні, змінні.
24. Види демпінгу:
а)взаємний, зворотний, навмисний, постійний, спорадичний;
б) взаємний, зворотний, локальний, постійний;
в) зворотний, навмисний, постійний, спорадичний.
25. У результаті використання мита виникають такі ефекти:
а) втрати бюджету, виграш виробників, програш споживачів;
б) доходів, захисту, перерозподілу, споживання;
в) доходів, захисту, споживання.
26. Ефективний митний тариф:
а) різновид змішаних мит, ставки яких залежать від обсягів мпортних товарів та комплектуючих до них;
б) реальний рівень мита на кінцевий товар з урахуванням субсидій на виробництво комплектуючих товарів;
в) реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мита, накладених на імпортні вузли i деталі цих товарів.
27. Види ліцензій
а) генеральні, глобальні, разові;
б) автоматичні, генеральні, глобальні, разові;
в) генеральні, глобальні, індивідуальні, колективні, тимчасові.
28. Види субсидій:
а) внутрішні, експортні, прямі, непрямі;
б) експортні, iмпортнi, компенсаційні;
в) експортні, імпортні, тимчасові, постійні.
28. Ефект доходів при застосуванні тарифів полягає:
а) у збільшенні обсягів доходів внутрішніх виробників;
б) збільшенні обсягів доходів бюджету;
в) збільшенні обсягів доходів споживачів.
29. Ефект переділу при застосуванні тарифів полягає:
а) у перерозподілі доходів від споживачів до виробників продукції;
б) перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету;
в) перерозподілі доходів від виробників до споживачів продукції.
30. Ефект споживання при застосуванні тарифів полягає:
а) у збільшенні споживання товару внаслідок падіння його ціни на внутрішньому ринку;
б) у зростанні чистого обсягу споживання в результаті поліпшення умов торгівлі;
в) у скороченні споживання товару внаслідок зростання його ціни на внутрішньому ринку.
31. Зростання частки вapmocmi двигунів у вартocmi готового автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілів становить 20 %, а на двигуни — 30 %, приведе:
а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;
б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;
в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.
32. Зменшення частки вapmocmi двигунів у вapmocmi готового автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілі становить 20 %, а на двигуни — 30 %i приведе:
а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;
б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;
в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.
33. Введення тарифу на імпорт пшениці в малій кpaїнi приведе:
а) до зростання світових цін на пшеницю;
б) падіння світових цін на пшеницю;
в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.
34. Введення тарифу на імпорт пшениці у великій країні приведе:
а) до зростання світових цін на пшеницю;
б) падіння світових цін на пшеницю;
в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.
35. Якщо Україна мала країна щодо споживання бавовни, то введення імпортного тарифу на цей товар приведе:
а) до зростання цін на бавовну на світовому ринку;
б) падіння цін на бавовну на світовому ринку;
в) не вплине на світові ціни на пшеницю.
36. Cвimoвa ціна на цукор — 250 дол. США/т. Внутрішнє виробництво цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т. При введені імпортного тарифу у розмірі 20 % виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4 млн т, а споживання скоротилося до 2,8 млн т. Наскілъки збільшаться доходи болгарсъкого бюджету, якщо Болгарія є малою країною за споживанням цукру:
а) 20 млн дол.;
б) 10 млн дол.;
в) 40 млн дол.?
Комментарии
Отправить комментарий